транскрипція-8

SPEAKER_00:
(00:00:00-00:00:10) — Та ви що? — Та не можемо.

SPEAKER_00:
(00:00:10-00:00:12) — Що, неправда? — Нє, звісно.

SPEAKER_00:
(00:00:12-00:00:15) — Юля, щоб каталась в Дубаї. Ну, все, пішла.

SPEAKER_00:
(00:00:15-00:00:19) — Хто пішла? — Ти. Бо ти не мужик, ти баба.

SPEAKER_00:
(00:00:20-00:00:24) Бо би нормальний мужик, то їхав би на заробітки, а не жінку по селам.

SPEAKER_00:
(00:00:24-00:00:26) — Я купим квартиру, я приїду на заробітки.

SPEAKER_00:
(00:00:26-00:00:30) — Ой, за що ж ти купиш квартиру? — Ну якщо ви всі гроші вже...

SPEAKER_00:
(00:00:30-00:00:33) — Ви, батьки, яка жінка заробляє? Не треба скандалів.

SPEAKER_00:
(00:00:33-00:00:38) — Ну то що, як не треба? — Жінка заробила всі гроші, а ти раз старався, правда?

SPEAKER_00:
(00:00:38-00:00:40) — Ми сім'я одна. — Ви сім'я одна.

SPEAKER_00:
(00:00:40-00:00:44) — Гамно! Ти воно тримаєш тільки в куточку і не воняє.

SPEAKER_00:
(00:00:44-00:00:46) — Вона ходила на базар. Хто ж дитину йдувався?

SPEAKER_00:
(00:00:47-00:00:48) — Який базар? — Твоя мама?

SPEAKER_00:
(00:00:49-00:00:56) — Ну що, базар? — Твоя жінка працювала?

SPEAKER_00:
(00:00:56-00:00:58) — Твоя жінка працювала на базарі, а ти сидів там цілий день, так?

SPEAKER_00:
(00:00:58-00:01:01) — Все, давай. — А вона на двох роботах робила.

SPEAKER_00:
(00:01:01-00:01:05) — А дитина? — Вона заробляла гроші всі.

SPEAKER_00:
(00:01:05-00:01:07) — Зночі ще не йшла туди. — А ти що робив?

SPEAKER_00:
(00:01:07-00:01:10) — Ти тільки в комп'ютері сидиш, сука ти така.

SPEAKER_00:
(00:01:10-00:01:12) — Ай-яй-яй. — І руки отакі в тебе.

SPEAKER_00:
(00:01:13-00:01:17) — Ти нічого зробити не можеш. В комп'ютері ще йде твоя робота в Німеччині.

SPEAKER_00:
(00:01:17-00:01:19) — Ти не хочеш, щоб сім'я була в нас?

SPEAKER_00:
(00:01:19-00:01:24) — Між усіма, ні на хіба ти треба. Такого мужа, як ти, не дай Боже, мама.

SPEAKER_00:
(00:01:24-00:01:27) — Не дай Боже. Хорош. — Сім'я. Пішов ти нафіг, помил.

SPEAKER_00:
(00:01:27-00:01:29) — Отак, все. — Ти не стоїш взагалі, мізинця.

SPEAKER_00:
(00:01:30-00:01:32) — Ага. — Вона злюбився, що в ньому робить.

SPEAKER_00:
(00:01:33-00:01:37) — Бо воно гамно. І дитину так само виховав свою. Хворий такий.

SPEAKER_00:
(00:01:37-00:01:41) Чого ти моїй мамі говориш, що о, як би ви не повиздихали?

SPEAKER_00:
(00:01:41-00:01:43) — А я таку не казав? — Говорив ти таке.

SPEAKER_00:
(00:01:43-00:01:46) — Не пам'ятаю. — Так, ну по тебе, блядь, забери свій цей туди.

SPEAKER_00:
(00:01:46-00:01:47) — Вася, нахер. — Що ви кидаєте?

SPEAKER_00:
(00:01:47-00:01:52) — Вася, я говорю. — Забирай тут все, і не треба з'їхати твоїм кангом.

SPEAKER_00:
(00:01:52-00:01:54) — Хер, що я заберу, звісно. — Нахер.

SPEAKER_00:
(00:01:54-00:01:57) — Ай, які ви сумашечні. Господи, господи.

SPEAKER_00:
(00:01:58-00:02:02) — Вася, вибач. — Ви сказали, що він не говорив.

SPEAKER_00:
(00:02:02-00:02:06) — Вася ж казав. — А, то Вася, може, придумав.

SPEAKER_00:
(00:02:07-00:02:10) — Як він не повиздихав? — А може, ти не втрусив?

SPEAKER_00:
(00:02:10-00:02:15) — То прийде, а не хтось питає. — Це ж таке, бляха, я не знаю.

SPEAKER_00:
(00:02:15-00:02:16) — Так, так. — А ха?

SPEAKER_00:
(00:02:16-00:02:19) — Алкаш. — Це не алкаш?

SPEAKER_00:
(00:02:19-00:02:22) — Алкаш, алкаш. — Тут має там санвічки.

SPEAKER_00:
(00:02:22-00:02:23) — О.