ментальні проблеми

Ми з жінкою знаходимось в шлюбі 25 років, познайомились 28 років назад, були студентами вищого навчального закладу. Усвідомлювати факт наявності ментальних проблем в Олени почав лише після народження сина, Я почав звертати увагу на зміни в її поведінці, не стандартні реакції в різних ситуаціях (дезориєнтація в людних місцях, неспроможнісь просто підняти руку зупинити таксі і тому подібне), з'явилась агресія, сторонні сексуальні зв'язки.

Олена розповіла, що була жертвою групового згвалтування, що попри звернення до поліції розслідування не було. З її слів мені стало відомо, що у віці 19 років, перебуваючи на людній зупинці громадського транспорту вона зупинила таксі щоб доїхати з роботи до дому. Замість домівки її, застосувавши силу, привезли в квартиру, де проживали два інших пасажира того злощасного авто. Ні люди на зупинці ні водій не надали їй допомогу про яку вона благала. Ці дії вчиняли два чоловіки один з яких був високого зросту, фізично сильний бив її, зламав ніс. Інший навпаки захищав від першого, був з нею лагідний. Каже, що знайшла можливість та вибила своїм тілом, двошарове дерев'яне вікно, навіть не поранила себе об скло, вискочила на вулицю. Насильники були страшними бандитами яких боялась навіть поліція, з її слів.

Цю історію вона розповідала регулярно, кілька раз на рік, проговорюючи з початку до кінця, ніби я її вже не чув, після чого, звичайно, перебуває в поганому настрої та мовчазна, пригнічена, сльози і потреба в заспокоєні. Далі цей стан, за деякий час, переходив в протилежний по знаку, активність, пвдвищена сексуальність, агресія до мене, чомусь до сина. Шрами на його обличі від її нігтів досі помітні.

Олена пояснює наявність кількох молодих сексуальних партнерів, різкі зміни у віносинах зі мною та сином, то тим що а неї всилився демон, то бажанням влаштувати своє життя з врахуванням перспективи постійного проживання в Швейцарії. Але різниця у віці в 25 років, прояви агресії до мене та Арсена не тільки у вигляді риторики, порушення в логіці та сприйнятті реальності, спонукає мене думати про поновлення хворобливих наслідків постравматичного синдрому.

Подібне я вже спостерігав раніше, але був поруч і терпінням та любовю допомагав пережити кризу. Що очікувати далі від Олени ні він ні я не знаємо. В такому стані та умовах як є зараз, її дії не спеціалісту передбачити складно.